ЗДО №3 "Дюймовочка"
Записи за датою

20 вер. 2018 р.

Технологія складання інтелектуальних карт: плануємо освітній процес
Розглядаючи це питання зробимо акцент на інтелектуальних картах як засобі інтеграції змісту освіти та формування світогляду дитини.
Для початку зупинимося на характеристиці поняття «технологія», оскільки надалі ми розглядатимемо систему застосування інтелектуальних карт як своєрідного інструментарію у різних напрямах освітньої діяльності, і ця система має всі ознаки педагогічної технології.
Науковці розглядають педагогічні технології як своєрідний інструментарій для розв’язання певних освітніх цілей і завдань або як систему знань про порядок проектування нової чи вдосконалення старої освітньої практики.
Суттєвими ознаками технології є:
цілеутворення й результативність, які в сукупності гарантують досягнення поставленої мети;
економічність як здатність за рахунок прискорення навчання створювати резерв часу;
відтворюваність, тобто здатність за рахунок певного алгоритму відтворювати технологію або окремі її елементи незалежно від майстерності педагога;
корегованість, яка передбачає постійний зворотний зв’язок;
візуалізація, тобто придатність для застосування різноманітних засобів наочності.
Ідею використання інтелектуальних карт Тоні Б’юзена науково обгрунтувала та методично розробила доктор педагогічних наук Наталя Гавриш. Розглянемо елементи системи планування з досвіду організації освітнього процесу в Рівненському НВК № 1.
Блочно-тематичне планування освітнього процесу
Досвід застосування блочно-тематичної моделі планування освітнього процесу переконливо засвідчує такі її переваги:
цілісне подання теми в перспективному плані;
максимальне залучення дидактичних та методичних ресурсів для реалізації обраної теми;
цілісне сприйняття дітьми теми, «занурення» в неї, що забезпечує повноту й системність уявлень і знань дітей;
максимально повна реалізація заявленої мети, ключової ідеї через спеціально розроблені цикли занять, доцільні форми і методи педагогічної взаємодії, оптимальні для кожної вікової групи.
Суть блочно-тематичного планування
Інтегрований зміст освіти об’єднано в блочно-тематичні цикли. Вихователь обирає основні теми занять і послідовність їх проведення, доцільні методи педагогічної взаємодії для різних вікових груп та відповідно планує освітній процес. Діти проживають кожний цикл і цілісно сприймають теми, набувають знання та уявлення системно.
Основою є перспективний план. Вихователь викладає у ньому зміст і форми організації проживання з дітьми кожної освітньої теми.
Інтелектуальна карта — спосіб відображення інтегрованого змісту освіти.
Інтелектуальна карта як спосіб і засіб перспективного планування
Ще раз акцентуємо увагу на двох концептуальних характеристиках системи планування освітнього процесу, яку представляємо в цьому курсі:
блочно-тематична модель планування;
принцип інтеграції.
Зазначимо насамперед, що в основу блочно-тематичного планування ми покладаємо технологію застосування інтелектуальних карт, які відображають смисл певної теми й окреслюють коло тих понять, що асоціативно пов’язані з ключовим поняттям теми.
Згадаємо два способи побудови інтелект-карт:
пошук асоціацій від ключового поняття та визначення базових порядкових і другорядних ідей, тобто відображення процесу нашого мислення;
систематизація й відображення вже наявного змісту чи пізнавального поля, тобто його конспектування.
На прикладі першого способу окреслимо зміст простої і звичної для нас теми «Сім’я».
Розміщуємо в центрі аркуша ключове слово «сім’я» й визначаємо першу базову порядкову ідею — родина (рис. 1).

Рис. 1
Конкретизуємо її: сім’я — це родина, спільнота найрідніших людей. Ідеї, що розкривають та продовжують цю базову ідею:
наш дім;
стосунки — турбота, підтримка, взаємодопомога, любов як основа сім’ї;
правила життя в родині — свята, традиції, праця та інші обов’язки в сім’ї;
особливості кожного члена сім’ї;
дружна сім’я.
Кожну з цих другорядних ідей можна також продовжити, конкретизувати.
На цьому змістовому напрямі «сім’я — родина» можна було б зупинитися. Адже ми доволі повно його окреслили. І в традиційному освітньому процесі тема «сім’я» має саме таке змістове наповнення.
Проте ми рушаємо далі — спробуємо дібрати нові, на перший погляд незвичні, асоціації до поняття «сім’я». Наприклад, сім’я у природі (рис. 2). Тут можна згадати про сім’ї птахів і тварин. Адже й у природі існують «сімейні» закони та правила. Найголовніше з них — турбота й піклування старших про менших, навчання дітей батьками та обов’язковий момент — вихід у самостійне життя. Інша ідея-гілочка відкриває шлях до класифікації природних об’єктів, тобто до пошуку об’єднаних спільними ознаками різних природних сімей та спільнот. Наприклад, рослини — квіти, овочі, фрукти, дерева, кімнатні рослини тощо.

 


Рис. 2
Наступними можуть бути такі базові ідеї.
Казкові сімейки. Знаходимо казки, що ілюструють закони сімейного співжиття, як-от: турбота й допомога, обов’язки та праця, порятунок у біді — «Котик і Півник», «Ріпка», «Колосок», «Троє поросят» тощо.
Різні сімейки. Незвичний аспект теми — «сімейки», які оточують нас у повсякденні. Наприклад, сімейки звуків-букв-слів, чисел-цифр-фігур, іграшок-меблів-посуду тощо. Ці незвичайні «сімейки» ілюструють загальну властивість поняття «сім’я» — це спільність людей, ознак, властивостей, предметів тощо. А також демонструють основний закон сім’ї — бути разом (рис. 3).

Наступний змістовний напрям - Я в сім’ї. Ця ідея має психологічне спрямування. Вона стосується соціальних ролей дитини (син — внук — брат — племінник тощо), її емоційного стану у власній сім’ї, її досягнень та можливостей. Спонукаємо дітей подумати, що отримують вони в сім’ї, окрім матеріальних речей, і що самі дають або дарують іншим членам родини (рис. 4).

Наша група — сім’я. Дитячий садок і група — це друга сім’я. У цій родині є свої щоденні справи, заняття, стосунки, правила та традиції (рис. 5).

Розгляньте уважно інтелектуальну карту на рис. 5.
Визначте: у межах якої освітньої лінії Базового компонента дошкільної освіти окреслено зміст цієї теми. Правильно, в межах усіх семи освітніх ліній. Це і є інтеграція змісту освіти.
Інтелектуальна карта — інструмент, який дає змогу відшукати та відобразити інтегрований зміст освіти.
Інтелектуальна карта дає змогу глибоко проникнути в суть понять теми, показує взаємозв’язки ключового поняття з іншими поняттями, розкриває філософський смисл певних понять на доступному дітям рівні. Завдяки цьому формуємо цілісне уявлення дитини про людей, суспільство, природу, культуру, предметне довкілля. Це — шлях підвести дітей до елементарного розуміння загальних законів буття, взаємозв’язку всього сущого.
В інтелектуальну карту закладаємо пізнавальний зміст, який реалізовуватимемо під час різних видів спільної діяльності вихователів і дітей.
Така структурно-логічна схема допомагає визначити й конкретизувати зміст пізнавальної, комунікативної, художньо-продуктивної, театральної та ігрової діяльності дітей. Вона дає змогу вихователю «побачити», відчути як основну ідею певної теми, так і ті межі, в яких цю ідею можна реалізувати з дітьми певного віку та певних можливостей.
Зауважимо, що є особливий вид інтелектуальних карт, який відображає й методично-дидактичні аспекти теми. Ці карти поряд із змістовим полем мають своєрідне методичне коло — перелік форм реалізації теми в різних видах діяльності дітей (рис. 6).

 

Рис. 6. Інтелектуальна карта до тематичного циклу «Навчання: радість пізнання»
Технологія складання та використання
Цінність інтелектуальної карти полягає насамперед в тому, що вона допомагає вихователю спочатку самому зануритися в певну тему, а вже потім планувати конкретну спільну діяльність із дітьми.
Відповідність віковим особливостям дітей або універсальність
Інтелектуальна карта може бути:
орієнтована на інтереси та можливості дітей певного віку — молодшого чи старшого дошкільного;
універсальна — більш розгорнута й деталізована. На основі такої карти вихователі встановлюють «межі» пізнавального змісту для дітей, з якими працюють.
Відображення тематики занять, видів та змісту діяльності дітей
На основі інтелектуальної карти вихователь складає план-сітку тематичного циклу — перспективний план. У ньому відображає зміст різних видів діяльності дітей на кожен день орієнтовно за такими розділами, як-от:
тематика інтегрованих занять — групових, підгрупових та індивідуально-групових;
діяльність —
– пізнавальна та комунікативна;
– ігрова та художньо-продуктивна;
– творча та самостійна.
Отже, вихователь «бачить» цілісну картину тематичного циклу: зміст і форми організації основних видів діяльності дітей. Відтак він може вносити в неї свої корективи залежно від інтересів та можливостей дітей, наявного методичного й дидактичного забезпечення тощо.
Вибір пріоритетного напряму освітньої роботи
Щоденну роботу з дітьми доцільно планувати з орієнтацією на пріоритетний напрям освітнього змісту. Наприклад, за освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти:
понеділок — Дитина у світі природи;
вівторок — Дитина у світі культури;
середа — Дитина в соціумі;
четвер — Особистість дитини;
п’ятниця — Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі.
Переваги використання інтелектуальної карти:
швидкий і повний огляд великої теми — сфери, проблеми, предмету тощо;
розгортання цілісної стратегії охоплення теми і водночас змога зробити вибір напряму в пізнанні;
унаочнення численних взаємозв’язків між елементами пізнання;
забезпечення високої результативності та ефективності інтелектуально-мовленнєвої діяльності у процесі складання та опрацювання карти.
Завдання з освітніх ліній «Мовлення дитини» та «Гра дитини» слід планувати щодня. Це не означає зосереджуватись упродовж певного дня лише на змісті однієї освітньої лінії. Адже цілісний розвиток дитини і — цілісний підхід до освіти педагоги реалізують через взаємопов’язаність, інтеграцію пізнавального матеріалу. А це дає змогу розглянути тему упродовж тижня з різних боків та в різних взаємозв’язках.
Організовані в такий спосіб інтелектуальні карти — основа системи блочно-тематичного планування освітньої роботи з дітьми. За своєю суттю вони відображають інтеграцію змісту освіти й орієнтують вихователя на реалізацію цього змісту через інтегровані способи та форми освітньої діяльності.
Де про це можна дізнатися докладніше? У навчально-методичному посібнику «Пізнаємо світ разом. Методичний конструктор», автори Наталя Гавриш та Інна Кіндрат. А повне втілення технологія методичного конструктора знайшла в публікаціях спеціалізованого журналу «Методична скарбничка вихователя». У ньому висвітлимо методичне та дидактичне підгрунтя технології планування освітнього процесу на основі складання інтелектуальних карт.
Головна особливість, родзинка технології складання інтелектуальних карт, яку ми подаємо, полягає в застосуванні їх як інструмента інтеграції освіти,що є чинником формування цілісного світогляду в дитини. Цей аспект застосування інтелектуальних карт є унікальним і виходить за межі традиційного використання карт розумових дій у світовій та вітчизняній практиці.
Література
1. Гавриш Н. В. Інтегровані заняття : методика проведення. — К. : Шк. світ, 2007. — 128 с.
2. Пізнаємо світ разом : Навчально-методичний посібник / Н. В. Гавриш, І. Р. Кіндрат — Х. : Вид-во «Ранок», 2013.