Пошуково-дослідницька діяльністьі з дітьми дошкільного віку

„Вмійте щодня відкривати перед дитиною щось нове, і відкривати так, щоб навколишній світ заграв перед нею всіма барвами веселки.

Завжди залишайте щось недоказане, щоб дитині не раз хотілося повернутися до того, про що вона дізналася”

В.Сухомлинський

З постійно змінним світом природи дитина починає знайомитися з перших років життя. Її приваблюють шум дощу, шелест листя, яскравий метелик, що здійнявся над запашною квіткою, кумедне пухнасте кошеня і перламутрові рибки в акваріумі. Дітям подобається гуляти на подвір’ї, лазити по деревах, милуватися квітами, годувати домашніх улюбленців. Для дитини кожен прожитий день – це справжнє відкриття. Адже її оточують численні чудові перетворення, кожне із яких – таємниця. Маленький жолудь перетворюється на величезного дуба, жовта кульбабка за ніч стає пухнастою білою кулькою, неповоротка гусінь раптом злітає в небо легким витонченим метеликом. Малюки намагаються зрозуміти світ, обстежуючи його не тільки візуально, а й на дотик, смак, нюх, тобто залучаючи всі органи чуття. То ж, спостерігаючи за всім цим природнім дивом дуже багато запитань: як? чому? звідки? зароджується у маленькій дитячій голівці.

Формування у дітей природо - екологічної культури та екологічної свідомості – одне з найголовніших завдань сьогодення.

Сім’я і дошкільний заклад – ось де розпочинається виховання в дитині інтересу до навколишнього світу. Для розвитку пізнавальної активності дітей ми часто звертаємось до пошуково-дослідницької діяльності. Пошуково-дослідницька діяльність з дітьми – це особливий і дуже непростий вид діяльності. Саме він дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчить аналізувати й самостійно робити висновки.

Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Під час її у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до живої та неживої природи, активізується інтелектуальний розвиток. А винагородою за допитливість та роботу над поставленими завданнями для малюків є їхні самостійні відкриття у світі природи. Самостійно здобуті знання під час дослідів та експериментів залишаються в пам’яті дітей надовго і формують підґрунтя для нової розумової і творчої пошуково-дослідницької діяльності.

Перш за все потрібно створити у дошкільному закладі оптимальні умови для розвитку дослідницьких умінь дітей, практичного пізнання ними навколишнього світу і впорядкування їхніх уявлень про явища, об’єкти довкілля та їх взаємозалежність.

Для проведення пошуково-дослідницької діяльності з дітьми необхідно:

спецодяг (халати та фартухи, клейонки різних розмірів;
скляний посуд (склянки, пробірки, мензурки, банки);
пластиковий посуд різний за формою, величиною (стаканчики, лійки, поливалки)
дрібні матеріали (гвинтики, ґудзики, палички, соломинки, хутро, папір, пластилін, пісок, цукор, сіль, );
прилади (термометри, ваги, годинники, ліхтарики, люстерка, сита, лопатки, магніти, губки, дощечки;
різноманітні речовини.

Форми, методи, і прийоми роботи з дітьми у пошуково-дослідницькій діяльності:

спостереження; бесіда; досліди; експерименти, ігрові проблемні ситуації; розглядання картин, ілюстрацій; дидактичні ігри, с/р ігри, ігри-загадки, ігри-описи, конструктивні ігри; читання художньої літератури; комплексні, тематичні, інтегровані заняття; трудова діяльність; фіксація результатів досліду.

Завдання під час пошуково-дослідницької діяльності:

Навчити дітей уважно й зацікавлено спостерігати за природним оточенням – дивитись і бачити, слухати і чути, пропускати отримані враження через своє серце й робити необхідні висновки;
Розвивати в дітей пізнавальні вміння і навички, розумову активність, позитивне й дбайливе ставлення до об’єктів природи та формувати екологічну культуру.

Класична структура пошуково-дослідницької діяльності складається з 4-х етапів:

Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє рівень їх знань. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? Як ви думаєте, чи дерева замерзають від сильного морозу?»
Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»
Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.

Досліди – це важливий шлях пізнання, вони мають велику переконуючу силу. Цінність їх полягає в тому, що під час їх проведення діти не отримують готових знань у законсервованій формі від дорослого, а здобувають у процесі пошукової діяльності. Досліджуючи те чи інше явище чи об’єкт природи, дитина отримує знання у певній логічній послідовності. Крім того, під час проведення дослідів у природі дошкільнята мають змогу відчути красу природи, побачити в ній початок життя листочка, квітки, зрозуміти, чому змінюється напрямок вітру, чому вода перетворюється на лід, куди зникає сонячний зайчик.

Кpім цього досліди цінні ще й тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов.

Види дослідів:

Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам проводить дослід, а діти лише спостерігають, а потім всі разом роблять висновки);
Навчальний (у ході такого досліду діє кожна дитина. Цьому виду дослідів наші вихователі надають перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).

Педагог має підтримувати кожну висловлену дитиною думку чи припущення, не критикувати і не підганяти юного дослідника з висновками. За необхідності потрібно ставити навідні запитання, на чомусь зосередити увагу дитини.

Пошуково-дослідницьку діяльність використовують у всіх видах дитячої діяльності. Основою роботи є заняття комплексного типу, на яких велику увагу приділяють розв’язанню проблемних завдань як-от: «діти, як ви вважаєте, чому…», «як довести,що…», «що вийде, якщо…» і так далі. Це дає дітям можливість краще розуміти причинно-наслідкові зв’язки у довкіллі.

Так, розвиваючи комунікативно-мовленнєві здібності дітей, можна використати відповідні картки-схеми, за допомогою їх здійснити уявну мандрівку до якого-небудь об’єкта природи, а потім скласти розповідь від свого імені.

Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?". Перші елементарні досліди діти у цьому віці можуть проводити з папером, картоном і т. д.

Дітям старших груп подобається така форма роботи як «Аукціон ідей». Під час проведення такого аукціону діти описують характерні особливості запропонованого об’єкта чи матеріалу і оцінюють їх з точки зору практичного застосування людиною у теперішньому часі і в майбутньому.

На заняттях з математики не лише навчають дітей рахувати, вимірювати, порівнювати, а й використовувати ці навички у пошуково-дослідницькій діяльності, самостійно аналізувати і робити висновки та певні припущення.

З досвіду роботи педагоги нашого закладу відмітили, що найбільшої результативності пошуково-дослідницька діяльність досягається під час реалізації проектів. Так, у ході проектів в середній та старших групах вихователі змогли створити ситуації успіху для кожної дитини завдяки диференційованому підходу проведення пошуково-дослідницької діяльності. Для самоствердження дітей дуже важливо підтримати ініціативу й активність кожного вихованця та наповнити його життя яскравими враженнями і відкриттями. Для прикладу, у реалізації проекту «Диво-овочі» за допомогою цікавих дослідів, спостережень діти ознайомилися з особливостями певних овочів, їхніми лікувальними властивостями, навчилися практично використовувати набуті знання.

Знання про природні явища здобуті на заняттях, активізуються, уточнюються, поглиблюються під час пошуково-дослідницької діяльності на прогулянках, під час цільових екскурсій, у міні-лабораторіях куточків природи, у процесі трудової і побутової діяльності. Прості, доступні дітям досліди бувають короткочасні, коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета, а бувають і тривалі дослідження - коли діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення і висновки.

А ще треба завжди пам’ятати про правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів. Цьому треба навчати дітей:

не штовхати одне одного під час досліду;
працювати акуратно й чисто;
нічого не брати до рота;
не торкати під час досліду обличчя й очі;
тримати руки чистими;
прибирати за собою робоче місце.

Правильно організована пошуково-дослідницька діяльность з дітьми дошкільного віку є завжди результативною.

Результативність пошуково-дослідницької діяльності полягає в тому, що діти:

• мають упевненість у своїх силах і здібностях;
• самостійно знаходять альтернативні шляхи пошуку;
• розвивається в дітей чуттєвий досвід, нетрадиційне мислення;
• діти навчаються висловлювати оригінальні ідеї;
• намагаються самостійно розв’язати проблеми;
• у дітей формується сталий інтерес до експериментування.

посилання http://dmytrivka.dytsadok.org.ua/poshukovodoslidnicka-diyalnist-17-05-56-26-12-2017/