ЗДО №3 "Дюймовочка"
Записи за датою

6 жовт. 2020 р.

            Реалії сьогодення спонукають нас до творчого переосмислювати завдань, структури та змісту навчально-виховної роботи з дошкільнятами, її організації, контролю й оцінки результатів. До того ж необхідність істотних зрушень у дошкільній освіті актуалізується вступом до першого класу школи шестирічних учнів, а отже, забезпечення готовності дитини до наступних змін у її соціальній позиції має стати одним із провідних напрямів діяльності дошкільного навчального закладу.

            Весь навчально-виховний процес у дошкільному навчальному закладі будується відповідно до положень основних державних освітніх документів: Закону України "Про фізичну культуру і спорт", Національної  доктрини  розвитку освіти, Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту, Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації", Закону України "Про освіту", Закону України "Про дошкільну освіту".

Відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти (державним освітнім стандартом) і реалізуються чинними освітніми програмами. У Законі України „Про дошкільну освіту” зазначено: період дошкілля є базовим етапом фізичного, психологічного та соціального становлення дитячої особистості, а тому очевидною є пріоритетність фізичного виховання саме в цьому віці. В контексті наступності маємо чітко усвідомити: фізичне виховання дошкільнят здійснюється задля його оздоровчої та обов'язково розвивальної функцій, завдяки чому діти набувають фізичної готовності до навчання у школі.

            Фізична готовність як одна з найголовніших складових загальної готовності до шкільного навчання визначається станом здоров'я майбутнього першокласника, рівнем його рухових умінь, розвитком фізичних якостей, сформованістю самообслуговування та культурно-гігієнічних навичок, правильної постави, самостійністю і творчістю в руховій сфері.

            Зокрема в листі МОН України від 16.08.2010 р. № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» йдеться мова про те, що протягом дня в ДНЗ слід проводити рухливі ігри різних видів: сюжетні й безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор (баскетбол, футбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, хокей з м’ячем і шайбою) та спортивних вправ (їзда на велосипеді, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах), забав (серсо, кільцекид, кеглі) тощо.

            У  програмі виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», висвітлено основні завдання навчання дітей елементів спортивних ігор, а також рекомендовано ігри та ігрові вправи для гри в бадмінтон, баскетбол, городки, настільний теніс, хокей та футбол.

          Елементи спортивних ігор, за відповідної організації їх проведення, сприятливо впливають на фізичний розпиток і працездатність дитини. Вправи з м'ячами, воланами, ракетками, битками, ключками сприяють розвитку в дітей окоміру, координації, ритмічності, узгодженості рухів. Заняття з використанням елементів спортивних ігор розвивають у дітей такі фізичні якості, як спритність, швидкість, сила, оскільки дитині часто доводиться в ігровій ситуації передавати м'яч партнеру або кидати його в ціль, що розташована на певній відстані. Дитина має й високо стрибати, дістаючи м'яч, або кидати його у високо розташовану ціль, швидко перебігати на інше місце майданчика, щоб встигнути впіймати м'яч, або протидіяти оволодінню м'ячем суперником тощо. Ігри з елементами спорту сприяють розвитку вміння ловити, тримати, відбивати й кидати предмети, а також розраховувати напрямок кидка, узгоджувати з ним силу, розвивати виразність рухів, орієнтуватися в просторі.

          Під час дій з м'ячем, ракетками, воланами створюються умови для включення в роботу також і лівої руки, що важливо для повноцінного розвитку дитини. А їх різний об'єм та вага розвивають не лише великі, а й дрібні м'язи, збільшують рухливість суглобів пальців та кисті. Вони укріплюють м'язи, що утримують хребет і сприяють формуванню правильної постави. Навчання дій із м'ячем сприяють удосконаленню рухової реакції дітей, точності відтворення рухів в часі та просторі.

             Дошкільна дидактика виділяє такий прийом роботи з дітьми, як ігрові вправи. Однією із суттєвих відмінностей ігрової вправи від рухливої гри є виконання конкретних завдань: "Влуч у ціль", "Збий булаву". Ігрова вправа має свої певні переваги перед рухливою грою. По-перше, ігрову вправу виконує кожна дитина і виконання рухового завдання не пов'язане з діями інших дітей, на підміну від рухливої гри. По-друге, в ігрових вправах педагог домагається засвоєння того чи іншого руху усіма дітьми. Безперечна перевага ігрової вправи ще й у тому, що в ній більш чітко виступають завдання прямого навчання і вона може використовуватися не лише на етапі закріплення та вдосконалення рухових навичок, а й на етапі розучування рухової дії.

           Варто також зазначити, що ігровий характер вправ знімає напруження, що виникає в процесі виконання рухів, сприяє більш старанному їх виконанню, приваблює, дітей і викликає позитивні емоції. Це свідчить про те, що завдяки застосуванню ігрових вправ навчально-виховний процес стає привабливим, радісним, сприяє швидкому засвоєнню освітнього змісту, дає змогу послабити негативний вплив на проявлення таких вікових особливостей дітей, як мимовільність усіх психічних процесів, нестійкість уваги, швидка втомлюваність.

            Ігрове навчання рухових дій стимулює інтерес дітей до їх виконання; образність розучуваних рухів сприяє усвідомленому засвоєнню техніки виконання, що активізує рухову діяльність та фізичний розвиток дошкільнят. Тобто, застосування елементів спортивних ігор у дошкільному віці закладає у дитини основу для систематичних занять одним з видів спорту у наступні шкільні роки.

          На основі використання елементів спортивних ігор, спрямованих на послідовне засвоєння технічних ігрових прийомів дітьми старшого дошкільного віку, науковцями були визначені рівні складності ігрових завдань: адаптивно-розвивальний, підготовчо-технічний та активно-ігровий.

          Адаптивно-розвивальний рівень характеризують розподілом ігрових вправ та рухливих ігор, які містять рухові дії з основних рухів, що є основою технічних прийомів гри з елементами спорту, та спрямовані на ознайомлення й зацікавлення дітей іграми і вправами зі спортивним інвентарем, на формування вміння відчувати властивості цього інвентарю (у тому числі й м'ячів, ракеток тощо).

Підготовчо-технічний рівень  передбачає використання рухливих ігор (у тому числі й народних) та ігрових вправ з елементами спортивних ігор, що належать до технічних ігрових прийомів певних ігор спортивного характеру.

          Активно-ігровий рівень охоплює ігри для їх активного застосування в умовах дошкільного навчального закладу на етапах закріплення та вдосконалення рухових навичок, у тому числі основних та доступних технічних прийомів ігор з елементами спорту.

           Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення – на прогулянках. Тобто, ігрові вправи доцільно використовувати і на етапі розучування рухових дій, і на етапі закріплення та вдосконалення рухових навичок, а рухливу гру - лише на етапі закріплення та вдосконалення рухових навичок. Це пояснюють тим, що в рухливій грі як колективній діяльності, де дії учасників взаємопов'язані, дітей більше цікавлять результати самої гри, а не якість виконання рухової дії. А в ігровій вправі дитина, імітуючи певний ігровий образ, зорієнтована на якість виконання руху (правильність, чіткість, виразність).

           Вправи спортивного характеру та ігри з елементами спорту можуть  проводитись одночасно з усією групою  або кількома дітьми. Визначаючи їх місце в режимі дня, педагог враховує всі фізкультурні заходи та інші види діяльності дітей протягом дня, їх вік, фізичну та рухову підготовленість, стан здоров’я, умови, в яких відбувається навчання даного виду вправ. Усе це потрібно для правильної організації комплексного використання всіх засобів всебічного фізичного розвитку дітей. Доцільно протягом тижня чергувати різні види вправ та ігор спортивного характеру. Наприклад, влітку діти двічі на тиждень катаються на велосипедах, в інші дні - плавання. Якщо є можливість проводити тільки одну з спортивних вправ (велосипед), то можна дозволити дітям займатися нею щоденно.

         У дні занять фізичною культурою вправи спортивного характеру доцільно проводити через 20—30 хвилин після початку прогулянки, після проведення спостережень за природою, творчих ігор, праці на ділянці. За 10—15 хвилин  до закінчення прогулянки бажано припинити виконання спортивних вправ, щоб діти заспокоїлися.

Під час прогулянки проводяться такі вправи спортивного характеру, які викликають у дітей найбільше фізіологічне навантаження, а саме: катання на велосипеді, ковзанах, лижах. Після виконання таких вправ діти потребують тривалого відпочинку (післяобідній сон),  для  поповнення  витраченої  енергії.

Під час вечірньої прогулянки вправи спортивного характеру проводяться у першій її половині, коли працездатність дошкільнят після денного сну поступово підвищується (до 16—17 години). У другій половині прогулянки дітям пропонують ігри середньої рухливості або з різноманітними посібниками (м'ячі, скакалки тощо).

Коли діти оволодіють технікою виконання спортивних вправ, бажано застосовувати їх у комплексі. Наприклад, влітку частина дітей катається на велосипеді, інші – катаються на самокаті або роликових ковзанах. Педагог при цьому приділяє більшу увагу тій підгрупі, де потрібна його допомога щодо організації дітей для виконання окремого виду вправ. При комплексному застосуванні вправ легше враховувати індивідуальні можливості дітей та їхні інтереси. Кожний може обирати ту вправу, яка йому до вподоби. Для проведення того чи іншого виду вправ спортивного характеру треба підготувати відповідний інвентар  і спеціальне місце на майданчику чи у фізкультурному залі.

Практика показує, що діти дошкільного віку виявляють інтерес до дій із спортивним інвентарем (серед яких скакалка), катання на санках, ходьби на лижах, їзди на велосипеді, самокаті, спортивних ігор з м’ячами різної величини  –  баскетбол, футбол, настільний теніс. Вони урізноманітнюють діяльність дітей, збагачують їхній руховий досвід, є формою  активного відпочинку та засобом боротьби з малорухливістю. Сприяють вихованню морально-вольових якостей, позитивних рис характеру, злагоджених та дружніх відносин у колективі, формуванню вміння підкорювати власні інтереси інтересам команди, прагнення допомагати товаришу, діяти свідомо, чесно, справедливо.

            Сьогодні ми пропонуємо Вам переглянути роботу з дітьми старших груп інструкторами з фізичного виховання по підготовці дітей до навчання гри у футбол, баскетбол та елементи навчання дітей стрибкам через довгу та коротку скакалку.

 

Футбол

Гра у футбол – одна з найпопулярніших у дітей старшого дошкільного віку. Підготовку дітей дошкільного віку до оволодіння елементами гри у футбол проводимо, включаючи ігрові вправи та ігри на розвиток "відчуття м'яча" (володіння м'ячем); на навчання: ударам по м'ячеві різними способами; передачам та зупинкам м'яча різними способами; веденню м'яча різними способами; на оволодіння вкиданням м'яча, а також ловіння та відбивання м'яча, що застосовує воротар.

Програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років "Дитина" (2012) рекомендовано такі ігри та ігрові вправи: "Влуч у ворота", "Влучи у кеглю" ,"Проведи м'яч", "М'яч у стінку", "Точний пас", "Гол у ворота".

           

Баскетбол

У програмі виховання і навчання дітей від двох до семи років "Дитина", що оволодіваючи основами гри в баскетбол, діти старшого дошкільного віку повинні передавати м'яч один одному обома руками від грудей та однією рукою від плеча. Ловити  м'яч, що летить на різній висоті (на рівні грудей, над головою, збоку, знизу, біля підлоги тощо), з різних сторін. Вести м'яч правою, лівою рукою з відскоком від землі (підлоги). Кидати м'яч у кошик обома руками під грудей, знизу, згори; грати за спрощеними правилами. Пропонуються такі ігри та ігрові вправи: "У кого менше м'ячів?" ,"Кого назвали, той ловить м'яч", "М'яч ведучому", "М'яч у повітрі" ,"Влучи м'ячем у кільце".

У процесі оволодіння старшими дошкільниками технічними прийомами гри в баскетбол: ловінням, передачею, веденням і кидками м'яча - велике значення має послідовність ускладнення змісту вправ, а також різноманітність вправ та ігор, варіативність умов їх проведення. Під час навчання дітей вправам та іграм виникають сприятливі умови для спільних дій дітей, формуються уміння узгоджувати власні інтереси з інтересами колективу, виховуються чесність, справедливість та взаємодопомога. Систематичне проведення вправ та ігор на прогулянках підвищує ефективність навчально-виховного процесу в ДНЗ, сприяє вдосконаленню фізичної підготованості дітей. 

 

 

            Поряд з формуванням різних рухових умінь і навичок одним з найбільш складних є навчання дітей стрибків через скакалку. Завдання керівника з фізичного вихованню, вихователя, а також батьків навчити дітей цього непростого руховому навику. Для цього дорослим необхідно володіти такими вправами, які будуть доступні їм для показу, а так само корисні і цікаві для виконання їх з дітьми.

Стрибки через скакалку займають значне місце в роботі з дітьми дошкільного віку. Можуть використовуватися як на заняттях фізичної культури в дитячому садку, так і на вулиці під час прогулянки. Вони сприяють розвитку швидкісно-силових здібностей, витривалості, координації руху, тренують відчуття ритму, зміцнюють серцево-судинну і дихальну системи, суглоби, м'язи ніг, кисті рук.

           

 

Література

1. Богініч О. Сучасні пріоритети фізичного розвитку дітей / Богініч О. // Дошкільне виховання. – 2005. – № 7.

2. Викулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей / Викулов А.Д., Бутин И.М. – Ярославль: „Гринго”, 1996. – 234 с.

3. Гавриш Н. Інтеграція різних видів діяльності вихованців як засіб оптимізації загальноосвітньої діяльності в ДНЗ // Дошкільне виховання. – 2005 . – № 4.Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. „Дошкольная педагогика и психология” / Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. – М.: Просвещение, 1978. – 441 с.

5. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років "Дитина". – Київ, 2012.

6. Резніченко І. Використання елементів спорту у фізкультурно-оздоровчій роботі // Вихователь-методист дошкільного закладу.- 2014.- №6.