5 січ. 2021 р.
забезпечуємо психологічний комфорт
АНАСТАСІЯ РУБЦОВА,психоаналітик, Чехія
Умовно розділімо себе на три кубики: кубик тіла, кубик психіки і кубик думок. Щоб перезимувати, нам потрібно чимось наповнити кожен кубик. Бо якщо пустимо все на самоплив, вони заповняться похмурою і нерухомою тугою, втомою і тривогою. Як попіклуватися про себе?
Рухатися
Відсутність 4–5 годин активного руху в день руйнує тіло, а отже і нервову систему. Дефіцит руху накопичується. Це призводить до апатії та фізичного болю. Якщо порахуємо, скільки ми не додаємо тілу в умовах зими і квартири, то жахнемося. Тож віддамо йому хоча б 15–20 хвилин руху на день, нехай віддячить нам ендорфінами.
Виходьте прогулятися в парк, або хоча б біля будинку. Виконуйте будь-які домашні тренування — через силу, через Zoom, без зацікавлення, без віри в успіх. Це може бути легка зарядка чи розтяжка.
Бачити нові картинки, яскраві кольори
Мозку потрібно бачити щось новеньке. Коли ми постійно ковзаємо поглядом звичними кутками і стінами кімнати, психіка поринає в апатію. Змінити картинку на екрані ноутбука — не те.
Додайте яскравих плям, будь-яких візуальних стимулів, навіть найабсурдніших. Рушник несамовитого салатового кольору, постільна білизна з червоними трояндами, помаранчево-фіолетова сорочка? Нехай виходять на сцену, настав їхній зоряний час. До речі, новорічні гірлянди можна час від часу перевішувати по-новому.
Відчувати нові смаки і запахи
Нюхайте, як пахне лимон у поєднанні з кмином, чорний перець зі смаженим часником, кориця з імбирем... Поставте каструльку, налийте в неї трохи води, покладіть лимон, корицю, гвоздику і поставте на малесенький вогонь — ось уже в домі пахне затишком й теплом. А можна в каструльку — каву й аніс та кардамон... Розширюйте ваші гастрономічні горизонти, експериментуючи з прянощами.
Слухати музику
Переслухуйте улюблену музику, а також експериментуйте з дивними для вас музичними стилями. Класика, реп, альтернативний рок, реґі. Тільки не треба вимикати на першій хвилині зі словами: «Фу, не моє!» Вимкніть на другій хвилині — і ось вухо виграло цілу хвилину новизни.
Довго стояти під теплим душем
Хай усе тіло відчуває новизну і приємне поколювання від цівок води. Не даватиму зворушливих порад про «обійматися з дітьми та партнерами, валятися і робити один одному масаж». В ідеальному світі, звичайно, всі з ранку до ночі так і роблять. Але ми не там. Добре, якщо ми просто будемо ввічливі і не повбиваємо один одного.
Розмовляти голосом з людьми
Не з тими, кому «треба зателефонувати», а з тими, кого хочеться почути. Ось просто взяти і поговорити — не текстовими повідомленнями, а так, як розмовляли наші діди. Техніка з тих часів «підросла», тож можете ввімкнути відеозв’язок та гучномовець. Виявляється, голоси близьких людей, що заповнюють кімнату, мають магічну силу. А надто, якщо в кімнаті вже пахне лимоном і гвоздикою.
Нити
Ниття — це не «гидота» і не «огидно», а прекрасний спосіб скинути напругу, коли все навколо незрозуміло і зробити все одно нічого не можна. Перетворіть внутрішнє страждання на слова, повторіть його десять разів, адаптуйтеся і зможете від нього звільнитися. Запам’ятайте, що найгірше — намагатися мовчки, стоїчно стиснувши зуби, переживати втому, біль і страх.
Утішати інших
Утішити когось — це дзеркальний ниттю процес, і вони прекрасно йдуть пліч-о-пліч. Хочете заспокоїтися самі — заспокойте іншого, розкажіть йому заспокійливу історію і самі в неї повірте. Заспокоюючи інших, ми включаємося в «батьківський режим». Тут вже мозок старається, бо знає, що ми як батьки маємо бути на висоті. Навіть пам’ять починає працювати краще.
Спостерігати за собою
У найбезпросвітніших днях є години або хвилини, коли взагалі нестерпно, але є й такі, коли терпимо. Наприклад, вранці після кави й сніданку або ввечері, коли всі вже сплять, окрім вас. Не завантажуйте ці дорогоцінні хвилини роботою і домашніми справами. Залиште їх собі. Це ковтки сил, які нікому не потрібні так, як вам самим.
Ще раз перевірте, що вдома у вас є місце, де сховатися, поставити ноутбук, свою чашку чаю і покласти блокнот. Хоча б на пів години.
Знизити рівень очікувань
Від себе, а потім від інших. Радикально. Що можна всерйоз вимагати від людей, які давно від перевантажень забувають про призначені зустрічі, неуважно читають повідомлення, плутають дати і вікна чатів.
Життя я теж пощадила б і не чекала від нього багато чого цієї зими. Рано чи пізно ми повернемося — не в попереднє, але в якесь інше життя. Воно вже подекуди проростає під снігом. Ось перезимуємо і підберемося до нього.