ЗДО №3 "Дюймовочка"
Записи за датою

30 черв. 2022 р.


«…Дітям необхідно не тільки порядок і    правила поведінки, вони хочуть і чекають їх»

(це робить їх життя розуміючим і передбачуваним, створене почуття безпеки).

Тоді чому ж і вони постійно прагнуть їх порушувати? Насправді ж діти бунтують не проти самих правил, а проти способів їх «впровадження» (навіть це слово вже вказує на силові методи). Є декілька правил, які допомагають налагодити і підтримати в сім’ї безконфліктну дисципліну.

ПРАВИЛО 1.Правила (обмеження, вимоги, заборони) обов’язково повинні бути у житті кожної дитини.

ПРАВИЛО 2.  Правил ( обмеження, вимоги, заборони) не повинно                бути дуже багато, і вони повинні бути гнучкі..

ПРАВИЛО 3. Батьківські вимоги не повинні вступати в уявні протиріччя з важливими потребами дитини.

ПРАВИЛО 4. Правила ( обмеження, вимоги, заборони) повинні бути узгодженні дорослими між собою.

ПРАВИЛО 5. Тон, яким повідомляється вимога, заборона, повинні бути скоріше дружнім, розсудливим, ніж наказовим.

ПРАВИЛО 6. Покарання повинно застосовуватися на любові, а не на емоціях.

Зона радості – це «золотий фонд» вашого життя з дитиною.

Фізичні покарання використовуйте тільки в крайніх випадках, у випадках навмисного звісного непослуху.
Будьте послідовні і тверді, не карайте рукою і ногою.
До числа «важких» дітей відносять не «гірших», а особливо чутливих та ранимих. Вони потребують Вашої допомоги, а не критики і покарання.
Як виявити причину неслухняності і поганої поведінки?

Батькам слід звернути увагу на власні почуття. Переживання батьків – своєрідне дзеркало прихованих емоційних проявів дитини.

Якщо дитина бореться за увагу у батьків виникає роздратування;
Якщо йде протистояння волі батьків, то батьки відчувають гнів;
Якщо причини поганої поведінки помста, то батьки відчувають образу;
Якщо дитина переживає неблагополуччя, то батьки відчувають почуття безнадійності і відчаю.
То що ж робити далі?

Намагайтесь не реагувати звичним способом, тобто так, як чекає від вас дитина.
Якщо дитина розчарувалася в собі – перестаньте вимагати, зведіть до нуля свої претензії і очікування. Не допускайте при цьому на адресу дитині ніякої критики.
Заохочуйте її, помічайте найменший успіх, успіх окремої дитини.
Не чекайте на швидкі результати. Шлях буде довгим і важким.
Головне – направте свої зусилля на те, що свої негативні емоції (роздратування, гнів, образу, відчай) перевести у конструктивне русло.
Прийдеться змінити себе. Це єдиний щлях виховання «вашої» дитини.
Дитина повинна повірити в щирість Ваших намірів, витримайте і це справжнє випробування.