Розвиваємо емоційний інтелект дошкільника 

ЩО ОЗНАЧАЄ - ПРАЦЮВАТИ З ЕМОЦІЯМИ?

Не кожна доросла людина здатна розібратися в усіх своїх емоціях і почуттях, а для дитини це завдання ще складніше. Діти не завжди розуміють навіть прості емоції, тим більше важко їм усвідомити і різноманітні переживання, які виникають в міру розширення їхніх зв'язків із навколишнім світом.

Добре, якщо в сім'ї прийнято ділитися переживаннями, говорити про них, помічати і намагатися зрозуміти емоційний стан одне одного. Тоді й дитина вчиться цього з перших днів життя. Адже основний механізм розвитку емоційної компетентності- наслідування.

Але останнім часом, зокрема у зв'язку зі зменшенням кількості дітей у родинах та збільшенням часу, який малята проводять із гаджетами, спілкування в їхньому житті (а отже, і можливості навчитися виражати свої емоції та розуміти емоції інших )стає все менше.

Що ж маємо робити для подолання це небезпечної тенденції? Грати! Адже провідною діяльністю в дошкільному віці є гра, і саме в грі можна цікаво та весело розвивати емоційну компетентність наших малят

Для запобігання виникненню емоційних проблем i iх подолання необхідно навчити дитину:
- розуміти емоції (власні та інших людей); керувати емоціями.

Крок 1. Вчимо дитину розпізнавати емоції

Маємо допомогти малюкові прожити певні емоційні стани, пояснити, що вони означають, дати іх словесне визначення. Таким чином дитина накопичує моменти проживання та фіксаці різних емоцій і поступово створює власну "емоційну скарбничку", за допомогою якої згодом зможе орієнтуватися у власних емоціях, а також в емоціях людей, що оточують.

Людина розпізнає емоційні стани інших людей за допомогою невербальних сигналів: пози, міміки, жестів, інтонації. Тож в іграх маємо вчити дітей "зчитувати" такі невербальні сигнали і використовувати їх. Розглянемо деякі прийоми, якими можна скористатися.

Розповідання історій та програвання ситуацій

Наприклад, якщо ми говоримо про страх, можна розповісти, а потім програти "в ролях" таку історію: "Катруся приїхала до бабусі в село одного разу, гуляючи на подвір'ї, вона побачила гусака, який шилів і насувався на ней. Дівчинка злякалася і побігла до бабусі Бабуся обійняла і заспоко да онучку"

Закріплення у грі

Коли ми розібрали певну кількість емоцій, мож наповторити і закріпити у грі розповідаємоісторію, а діти кілька разів програють її, щоразу в новій ролі. Ось приклад такої історії: "Мама курочка висиджувала яйця і з нетерпінням чекала, коли вилупляться її діточки. І ось нарешті перше курча проклюнулося і здивовано роззирнулося навкруги: Ой, яке все незвичне!». Курчата стали зявлятися одне за одним. Друге курча зраділо те пеплому сонечку / мамі. Трете сумувало через те, що його шкаралупа разбилася. Четверте злякалося, коли повз нього пролетів жук...". Бажано, щоб кожна дитина спробувала відчути і передати всі згадані емоції.

Вправи зі смайликами

Варто виготовити набір карток зі смайликами які виражають різні емоції. Можна попросити дітей, приходячи в групу, вибирати смайлик, який відповідає їхньому актуальному настрою, і називати відповідну емоцію.

Обговорення емоцій персонажів

Дуже корисно обговорювати з дітьми емоції персонажів казок та мультфільмів: які події викликали як емоції вплинули на вчинки цих персонажів.

Коментування емоцій дітей

Доречно принагідно коментувати почуття самих дітей і показувати шляхи конструктивного проживання негативних емоцій: "Ти зараз злишся. Але бити дітeй не можна, можна повідбивати м'яч"

Проговорювання своїх емоцій

Важливо вчити дітей проявляти свої емоції вербально, проговорювати їх: "Я розсердився тому що Данилко взяв мою іграшку без дозволу"

Крок 2. Учимо дитину керувати емоціями

Дихальні вправи

Узяти контроль над своїми емоціями дітям, та й дорослим, допомагають дихальні вправи. Для малечі, звісно, важливим є ігровий елемент, наприклад, можна видувати мильні бульбашки, дмухати на паперові кораблики в тазу з водою або виконати вправи, перевтілившись у певного персонажа. Наприклад, такі.

Лісоруб

В.П. - стоячи, руки підняті вгору, ніби тримають сокиру, Нахиляємось уперед, опускаючи руки, ніби рубаємо дрова, повільно видихаємо повітря і промовляємо: "Ух-х-х-х!". (5 разів)

Трубач

Кистями рук утворюємо трубочку, піднімаємо їх угору. Повільно видихаючи, голосно промовляємо: "ПФ-ф-у-у!". (Повторити 5 разів)

Вправи на релаксацію

Зняти психічне й м'язове напруження дітям допоможуть вправи на релаксацію з казковим/гровим сюжетом. Наприклад, такі

Сонячний зайчик

Вихователька звертається до дітей словам

-Уявіть, що сонячний зайчик зазирає вам в очі. Заплющте оченята. Ось зайчик біжить далі по обличчю... Ніжно погладьте його до лоньками на лобі, на носі, на щічках, на підборідді. Тепер погладьте голову, шию, руки, ноги. Зайчик заскочив на животик погладьте свої животики.

Чудово! Ми подружилися із сонячним зайчиком. А тепер глибоко вдихнемо, розплющимо очі й усміхнемося одне одному.

Полуба

Пропонуємо дітям:

-Уявіть себе на кораблі. Хвилі хитають його. Щоб не впасти, потрібно розставити ноги ширше і як слід притиснути їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною. Ось палубу хитнуло ми перенесли вагу тіла на праву ногу. Щосили притисніть до підлоги. (Права нага напружена, ліва розслаблена трохи зігнута в коліні, носком торкається підлоги) Випрямтеся. Розслабте ногу. Тепер палубу хитнуло в інший бік притисніть до підлоги ліву ногу. Випрямтеся! Вдих. Видих.
Психологія

Пташки

Вихователька говорить:

Уявіть, що ви маленькі пташки. Літаєте літнім лісом, вдихаєте його пахощі, милуєтесь його красою. Ось ви присіли на гарну квітку і вдихнули її легкий аромат. А тепер полетіли до найвищої липи сіли на її верхівку і відчули солодкий запах квітучого дерева. Ось подув теплий вітерець, ви разом з ним полинули до дзюркотливого лісового струмочка. Сівши на край струмка, почистили дзьобиком свої пір'їнки, попили чисто прохолодної водиці, поплескались і знову піднялися вгору. А тепер приземлилися в затишне гніздечко на лісовій галявин.....

Вираження негативних емоцій

Важливо навчити малят не придушувати негативні емоції, а проживати їх і виражати конструктивними способами. Наприклад, такими:

- рвання або бгання паперу.

- довільне черкання олівцями

- кидання маленьких м'ячиків об стіну; 
- биття м'яча ногами;

- малювання свого настрою,

- ліплення з пластиліну або глини;

- ігри з піском: 
-забивання цвяхів

-кидання дротиків (на липучках) тощо.

              ЕМОЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ І ЩО З НИМИ РОБИТИ
Тривожність

Важливо відрізняти тривогу від тривожності

1. Тривога - епізодичний прояв занепокоения, хвилювання дитини, викликаний певними об-ставинами. Тривожність стійкий стан, схильність відчувати хвилювання навіть без причини.

Напрямки роботи:

- підвищення самооцінки:

• розвиток уміння керувати собою в най- більш емоційних ситуаціях;

• зняття м'язового напруження (зокрема можна використовувати вправи на релаксацію).

Агресивність

Причиною такої поведінки можуть бути: емоційне напруження, невміння виражати негативні емоції вербально, брак уваги, тривожність, негативний досвід, зразок "силового" розв'язання конфліктів усім бажання щось отримати або показати свою силу одноліткам тощо.

Напрямки роботи:

* виявлення причини агресивної поведінки дитини; 
• відреагування негативних емоцій конструктивними способами;

. підвищення самооцінки дитини, розвиток прийняття себе та інших; 
• відпрацювання навичок спілкування в конфліктних ситуаціях:

- закріплення нових стереотипів поведінки в реальному житті

Страхи

Наявність великої кількості страхів у дитини є ознакою недостатньої впевненості в собі, несформованості адекватного психологічного захисту

Напрямки роботи:

• встановлення причини занепакоєння;

• зняття емоційного напруження: -формування навичок ефективного розвязання конфліктних ситуацій.

Дитячі капризи, істерики, неслухняність 
Така поведінка у відповідь на зовнішні ситуації може бути викликана різними причинам неправильним вихованням (гіперопіка, гіпоопіка, негативна психологічна атмосфера в сім'ї, неузгодженість вимог з боку батьків), небажанням дитини щось робити, бажанням щось отримати.

Напрямки роботи:

учити дитину виражати свої емоції словами:

. зводити систему виховання до однієї моделі з боку всіх членів сімї

. реагувати на такі ситуації спокійно, максимально ігноруючи прояви деструктивної поведінки
 • помічати і заохочувати прояви конструктивної поведінки 
. у стані спокою дати зрозуміти дитині, що ви її любите, але такі ситуації вас засмучують:  чітко встановлювати правила і бути послідоними в заборонах: іх не повинно бути дуже багато, але вони мають бути незмінними.