Інноваційні підходи до роботи з літературними творами

МЕТОДИЧНІ  ПІДХОДИ ДО РОБОТИ 3 ЛІТЕРАТУРНИМИ ТЕКСТАМИ

Дошкільне дитинство — саме той час, коли варто розпочинати залучення юної особистості до світу книги. У цьому віці йдеться ще не про навчання дітей читати, а насамперед про формування пізнавального інтересу до цього процесу, уміння та бажання працювати з книжкою, виховання культури читача. Ці завдання визначені і в Базовому компоненті дошкільної освіти (Державному стандарті дошкільної освіти України).

Як же оптимізувати роботу з ознайомлення дошкільнят з художнім словом? Пропонуємо розглянути новітні методи, прийоми та техно¬логії', перевірні на практиці. Їхня ефективність зумовлена передусім зв'язком із життєвим досвідом дітей та їхніми емоційними реакціями, а також спрямованістю на активну інтелектуально - мовленнєву діяльність малят.

             Художній текст як супутник дитини в повсякденні

Якомога раніше ми, дорослі, маємо впустити книжку, художне слово в життя малюків, допомагаючи сприйняти його, із задоволенням промовляти, індивідуально і хором, смакуючи сло¬ва, рими, ритми.

Ще задовго до того, як дитина почне проявляти інтерес до книжки як джерела знань, короткі яскраві! Ритмічні  тексти в супроводі простих рухів мають супроводжувати щоденні режимні/ моменти (умивання, одягання, гімнастичні вправи, споживання їжі, відпочинок) та цікаві справи (пізнавальні розмови, малювання, конструювання, прибирання, спостереження за природою, гру тощо).

Художне слово не просто збагачує життя малюкові з перших років життя ціною інформацією — воно задає йому ритм, дарує задоволення, згуртовує дітей.

Тож із наймолодшого віку дорослі поступово мають привчати дітей до спілкування з книж¬кою (з віршованими текстами, народними та авторськими казками, оповідками). Це знайомство починається з коментованого розглядання яскравих ілюстрацій, а пізніше продовжується розповіданням або читанням з подальшим обговоренням та обігруванням змісту.

Способи використання художніх творів у повсякденні ЗДО:

 текстовий супровід гігієнічних процедур; 

 хорове та індивідуальне промовляння текстів; 

 ілюстрування тексту зображеннями на набірному полотні;   розповідання історій за допомогою фланелеграфа;   

 розповідання з обіграванням казки на ігровому полі!; 

   ігри-діалоги за сюжетами прочитаних дітям творів;

 коментоване розглядання ілюстрацій;

 розповідання або читання з подальшим обго¬воренням та обіграванням змісту;

 ігри з художніми текстами в супроводі рухів;

 інсценізації за змістом коротких текстів.

Обговорення літературних творів

Серед основних форм ознайомлення дошкільнят із фольклорними та літературними творами — інтегровані заняття, на яких художній текст є предметом обговорення, стимулом для творчості дітей тощо. Крім організованих форм, художне слово можна використовувати в інших видах дитячої діяльності: образотворчій, пізнавальній, руховій та ігровій.

Доцільно також, починаючи з четвертого року життя, запровадити щоденний ритуал подовженого читання — поступового, пофрагментного читання об’ємного тексту з обговоренням та розгляданням ілюстрацій. Діти середнього та стар¬шого дошкільного віку здатні дедалі частіше знаходити спільні теми для обговорення (зокрема це може бути зміст відомих книжок).

Способи опрацювання літературних  творів із дошкільниками:

 читання та розповідання дітям із подальшим обговоренням;

 переказування казок, оповідань;

 виразне читання віршів із подальшим їх об¬говоренням;

 театралізована діяльність за сюжетами творів;

 ознайомлення зі структурою книжки та з бібліотекою;

   робота з книжковими ілюстраціями;

 хорове та індивідуальне промовляння скоромовок;

 мовленнєво - ігрова, художньо-продуктивна діяльність за змістом літературних творів;

 літературні та літературно-мовленневі ігри, квести, вікторини тощо.

Види запитань для роботи за змістом твору

Репродуктивні відтворюють зміст, події твору. Наприклад:

 Про що розповідається?

 Про кого йдеться?

 Що робили персонажі?

 Де жили?

 Куди ходили?

Евристично-пошукові передбачають пошук причинно-наслідкових зв'язків, що привели персонажів до певних дій:

 Чому Колобок утік від діда і баби?

 Чому дід і баба плакали, коли розбилося яєчко?

 Чому Лисичка так учинила?

 Чому Півник не слухався Котика?

 Чому звірі так боялися пана Коцького, що був менший за них?

 Чому твір так називається?

 Кому з персонажів симпатизує автор?

Творчі сприяють розвитку уяви дітей; спонукають до фантазування стосовно подій "до і після"; пошуку власного способу розв'язання ситуації. Наприклад:

 Якби ти був чарівником / була чарівницею, як ти допоміг / допомогла б головному пер¬сонажу твору?

 Уяви, що ти можеш перетворитися на будь-кого и допомогти персонажам твору. На кого ти перетворився / перетворилася б?

 Якби ти опинився / опинилася на місці цього персонажа, як учинив /учинила б?

 Яка подія могла б змінити перебіг казки?

 Якби ти міг / могла поговорити з кимось із персонажів, про що б ти його запитав /запитала?

 Як гадаєте, що було до початку подій у казці "Дідова дочка і бабина дочка", а що сталося з персонажами після?

 Що станеться з персонажами казки через 10 (20) років?

Рефлекаційні формують у дітей уміння помічати і визначати власні емоції та враження від тво¬ру й певних учинків персонажів; зіставляти їхню поведінку із власною; згадувати схожі ситуації та пережиті емоції у власному житті:

 Які  риси характеру персонажів притаманні тобі/? ("Він хоробрий. А ти?"; "Вона лю¬бить... А ти?")

 Що тебе здивувало в поведінці персонажа?

 Який настрій у тебе після слухання казки?

 Що тебе порадувало?

 Вчинок якого персонажа тебе засмутив? Якби ти діяв/діяла у подібній ситуації?

Технологія ОЗОН (адаптована)

Технологія   ОЗОН  (особистісно  зорієнтоване навчання) може бути адаптована до умов дошкільної освіти.

Технологія   базується   на  трьох  принципах опрацювання твору:

• різні види запитань;

• опора на життєвий досвід;

• рефлексія (емоційний відгук на читання тво¬ру або окремих епізодів; усвідомленням емоцій і вражень від процесу читання / слухання; емоційне сприйняття результатів комунікацій за змістом художнього твору).

                                       Етапи роботи з твором

I. Передчитання: розглядання ілюстрацій; заохочення до пригадування подій із власного життя, подібних до тих, про які розповідаються у книжці ("А чи траплялося колись таке з вами?", "Чи бувало у вас так, що..?").

П. Читання:

» виразне читання з емоційними паузами, зупинками, запитаннями про переживання після почутого;

» полілог (діалог) стосовно почутого, спрямований на навчання дітей розуміти смисл прослуханого, аналізувати поведінку персонажів, порівнювати її зі своїми вчинками (складання запитань до автора твору та персонажеві; рольові ігри; обігравання ситуацій).

///. Післячитання: осмислення почутого, спів-віднесення своїх думок та емоцій із подобними в персонажів твору (рефлексійні запитання на кшталт: "Що нового ти дізнався / дізналася?"; "Хто з персонажів сподобався тобі найбільше? Чим?"; "Як! нові запитання в тебе з'явилися?"; "Чого ти навчився / навчилася?").

Використання методів та прийомів ТРВЗ

ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких завдань) — технологія, що сприяє розвитку кри¬тичного, діалектичного та творчого мислення

дітей, здатності самостійно розв'язувати життєві ситуації.

Окремі методи та прийоми ТРВЗ можуть ста¬ти основою для творчих завдань за змістом художнього твору.

• "Знайди схоже" (Що було жовтим (зеленим, білим тощо)у казці "Колобок"? А що жовте (біле, зелене) є в кімнаті?).

• "Перетворення в персонажа" (Хто ти? Де ти живеш? 3 ким ти дружиш? Що ти любиш? Чого ти боїшся? Що тобі сниться? Що тебе може розвеселити?).

• "Що було 6, якби..?"(придумати альтернативну кінцівку чи хід розгортання подій).

• "Гірлянда слів" ("зв'язати" слова, які асоціативно відображують сюжет певного твору, —можна закріпити це візуально: картинками, світлинами).

• "Дзеркало" (показати персонажа в різних ста¬нах: коли він / вона хвилюється, сумує, радіє, тривожиться, дивується).

•  "Біографія персонажа" (розповісти про минуле, сьогодення та майбутнє персонажа).

• "Казковий вінегрет"(придумати казку з пер¬сонажами із різних творів).

Освітні програми не передбачають ознайомлення дошкільнят із творчістю сучасних українських письменників. Твори, які пропонуються для вивчення, написані десятки років тому, і деякі з них морально застаріли. Нове покоління потребує сучасних героїв, якими можна захоплюватися, яких хочеться наслідувати і разом з якими кортить поринути в казкові пригоди. Цибуліно, Чебурашка, Незнайко та інші, що їх педагоги досі “запрошують” на заняття і свята, не знаходять емоційного відгуку в дітей. Їхнє місце займають персонажі мультфільмів, здебільшого зарубіжних, і не завжди вони є носіями тих цінностей, які ми прагнемо сформувати в малечі. Сьогодні на свята приходять Маші з ведмедями, Губки Боби, посіпаки… Нерідко педагоги звертаються й до знайомої їм з дитинства російської літератури. Тож коло читання в дошкіллі потребує оновлення та розширення за рахунок найяскравіших сучасних українських творів. Нині в Україні видається доволі багато якісної дитячої літератури. Її персонажі симпатичні, кумедні, а сюжети близькі та зрозумілі маленьким українцям. У цих творах малята впізнають себе та своїх однолітків, а ситуації нерідко нагадують події з їхнього життя. Читаючи таку літературу з дітьми, дорослі не мають потреби додатково давати “історичні довідки” чи пояснювати застарілі поняття, а отже, ніщо не заважає безпосередньому емоційному сприйняттю. Не відкидаючи цінності класичних вітчизняних творів для дітей, а також якісних зарубіжних зразків, ми прагнемо розширити коло читання українських дошкільнят, їхніх батьків та педагогів. Це важливо також і з огляду на те, що, відповідно до Концепції “Нова українська школа”, ознайомлення дітей із творами сучасних українських письменників розпочинається вже з першого класу. Тож аби і маленькі учні, і їхні батьки були готові до сприйняття новітніх форм та художніх образів, не лякалися їх, варто здійснити своєрідну пропедевтичну роботу ще в дитсадку.

Для того, щоб вихователі почали читати дітям такі твори, їм потрібні ефективні методичні інструменти для роботи, які відповідають чинним програмам, вимогам Стандарту і практичним потребам. Саме їх ми і пропонуємо в цьому посібнику. Це видання є частиною Всеукраїнської акції #Живі Письменники — масштабного проєкту, покликаного ознайомити юних читачів із сучасними літературними творами для дітей. В основі ідеї проєкту лежить думка про те, що письменники мають бути живі — адже і діти, і батьки здебільшого сприймають літературу як щось “старожитнє”, далеке від життя, щось, що належить минулому.

До цього посібника робоча група фахівців обрала 10 книжок — саме така кількість органічно доповнить завдання чинних освітніх програм і не призведе до перевищення гранично допустимого навантаження на дітей. Тому до посібника ввійшли книжки 6 категорій: книжки-¬картинки — 1 позиція; віммельбухи — 1 позиція; збірки віршів — 3 позиції; казки та оповідання — 3 позиції; пізнавальна література — 1 позиція; абетки — 1 позиція. 

 Фахівці оцінювали книжки в кожній категорії за такими критеріями: 1) важлива й актуальна для дітей 3‒6 років тематика; 2) висока літературно--художня цінність творів; 3) відповідність текстів та ілюстрацій віковим особливостям дошкільнят; 4) значний виховний і розвивальний потенціал творів; 5) художньо-¬естетична цінність (привабливий дизайн, оригінальність оформлення тощо); 6) відсутність книжки у рекомендованих списках найпоширеніших чинних освітніх програм для закладів дошкільної освіти; 7) наявність у книгарнях, бібліотеках чи на сайтах видавництв; 8) відсутність проявів прямої дискримінації у формі стереотипів, ксенофобії, ейджизму, андро- та етноцентризму, сексизму тощо. У посібнику представлені книжки, які отримали найвищі сумарні бали.

До кожної книжки розроблено 6 блоків рекомендаційних матеріалів — рубрики, які полегшують користування посібником. 1. Презентація книжки містить коротку анотацію, знайомить із персонажами, а також з авторами — людьми, які написали та проілюстрували видання. 2. Коментар психолога акцентує увагу на вікових особливостях сприйняття книжки, можливостях розкриття дітям порушеної у творі непростої теми (інакшість, інклюзія, страхи, небезпеки світу тощо), а також пропонує приклади форм роботи з дітьми, які може організувати практичний психолог у дитсадку. 3. Методичний коментар розкриває освітній потенціал книжки, особливості ознайомлення з твором дітей різних вікових груп, можливості його використання в освітньому процесі. 4. Практичні розробки — це приклади організації різних форм роботи з дітьми, як-от освітні ситуації, ігри, руханки, проблемні ситуації, майстерки тощо. 5. Освітній простір — рубрика, у якій подано ідеї щодо оформлення освітнього простору, що сприятиме більш глибокому зануренню дітей в атмосферу твору, його емоційному проживанню та осмисленню, а також створюватиме додаткову мотивацію для подальшої роботи з книжкою. 6. Разом з родиною — розділ, у якому автори посібника запропонували корисні поради для батьків дошкільнят, а також готові розробки різноманітних заходів за мотивами творів, які можна провести із залученням родин вихованців.