​Пам'ятка про булінгу

Пам'ятка для жертв булінгу

• Не протиставляй собі колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть з агресивно налаштованими до тебе членами колективу.

• Не принижуй інших: не обзивайся, не бийся, не погрожуй.

• Захищайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.

• Наберися терпіння: те, що відбулося, не триватиме довго.

• Розбирайся в причинах, але не займайся самознищенням, не звинувачуй себе ні в чому.

• Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійно, не бійся, не кричи й тим більше не провокуй бійку.

• Кажи «НІ» й не почувайся винним.

• Шукай підтримки в працівників закладу освіти, друзів, батьків. Вони допоможуть тобі вистояти.

• Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.

• Звертайся до компетентних органів, що мають захищати твої права, отримуй інформацію щодо власного захисту.

Дії батьків у разі вербального булінгу

1. Передусім учіть своїх дітей поваги. На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожен заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек, транспорту, будь-яких закладів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, - це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте й практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова або дії булера. Разом придумайте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій», або «Відчепись», «Ти робиш мені боляче, я можу зробити тобі так само», «Я не буду терпіти знущання».

2. Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (але не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Наголосіть на різниці між доносом із метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою дитиною, яка може допомогти.завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важких форм або постійного характеру, зв'яжіться з педагогом, методистом , психологом або директором , щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.