23 жовт. 2023 р.
«Тату, а де купують гроші?» Звісно заводити розмову з дитиною про гроші треба тоді, коли вона сама зацікавиться ними. А в теперішній час це стається досить рано, напевно саме тоді, коли малятко навчиться говорити слово «купи». Двох-трьох річна дитина не здатна зрозуміти те, що ви заробляєте свої гроші нелегкою працею, але вона живе в тому ж світі, що і ви, тому розмовляйте з дитиною про гроші, їх недостачу для якоїсь покупки, або ж тимчасову відсутність! Пройдуть роки, перш ніж у дитини сформуються звички заощадження, обліку доходів і витрат, планування. Постає питання: як виховати дитину, щоб вона вміла заробляти й цінувати гроші, але в той же час не перетворилась на жаднюгу та скупердяя?
Кишеньковим грошам – ні? Кишеньковим грошам – так! Майже всі педагоги вважають, що дитині треба давати кишенькові гроші. Давати з того моменту, як дитина починає відчувати потребу в самостійній витраті грошей, усвідомлює, що це таке, тобто з того моменту, коли вона хоче мати свої гроші. Саме з того моменту вони повинні в неї бути. Зазвичай це у віці 6 років, коли дитина йде до школи і їй видають гроші на сніданки чи обіди. Але буває і так, що 4-річний малюк приходить до дитячого садка з двома гривнями в кишені. І що ж він буде робити з ними? Бавитись! Згадаймо народну педагогіку – «Для гри дитині гроші не давати, бо будеш бідувати!». І це не тільки забобони, та заборона з питань безпеки – щоб часом не проковтнула дитина копійку, чи не запхала до носика. Хто з нас не пам’ятає, як в дитинстві грались у магазин, то які в нас були гроші? Так, діти нарізали папірці та пів дня розмальовували їх, імітуючи грошові купюри (виховувалась посидючість, увага, пам'ять, розвивалась дрібна моторика рук), а на вулиці збирали листочки з дерев та позначали умовно який листочок заміщає ту чи іншу грошову купюру (розвивалась пам'ять, уява). Справжні гроші можуть сприяти вихованню відповідальності, спонукатимуть до міркувань, можуть стати засобом навчання лічби та логіки у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Обов’язково придбайте дитині власний гаманець – це навчить її поважати кошти. Головне у навчанні – давати належний приклад. Отже, давайте дитині гроші не для гри, а для купівлі того, що на її думку, наприклад, допоможе у навчанні.
А скільки давати? Якщо ви вважаєте, що вашій дитині ще зарано мати кишенькові гроші, або певна сума для неї завелика, то обговоріть це питання спокійно і з обґрунтуваннями, та ні в якому разі не відмовляйте у різкій, грубій формі, або просто поставивши дитину перед фактом. Увага! Не усувайте дитину від контакту з грошима, але і не давайте більше необхідної суми, бо тоді дитина може «купувати» прихильність своїх однолітків, і підтримувати спілкування аж ніяк не завдяки своїм якостям, а лише через те, що має гроші.
Як вірно давати? «Плата за навчання» чи добрі вчинки – негідна справа: знання чи доброту за гроші не купиш. Той, хто платить дитині за певні обов’язки, ризикує, що їх виконання буде лише заради грошей. Грошима не можна шантажувати. «Якщо з'їси обід, дістанеш плату», «Якщо винесеш сміття, отримаєш гроші на кіно»… так ніхто нічого не навчиться, так лише унеможливлюється формування незалежної особистості. Отож, як давати? Необхідно видавати гроші щотижня, так би мовити у вигляді «стипендії». Увага! Не щомісяця, а щотижня, бо місяць для дитини надто тривалий період, щоб можна було добре керувати своїми витратами. Давати так, щоб не збудити в дитині жадібність. Шукайте нагоди (а їх чимало!)
Як дитина витрачає кишенькові? Звісно, малій дитині треба допомагати витрачати. Не критикуйте те, як дитина розпорядилась фінансами. Неприпустимі також штрафи за погану поведінку. Але цілком логічною є участь дитини у відновленні зіпсованого нею майна. Будьте послідовними. Ви не можете спочатку дати дитині гроші, а потім під якимось приводом просто забрати їх.
Діти, яких привчають користуватися грошима, заохочуються до пошуків самостійного заробітку, більш розумно розпоряджаються своїми грошовими ресурсами. Подумайте про це, якщо бажаєте бачити в майбутньому свою дитину успішною.