Алгоритм реагування на випадки насильства серед дітей

І . Перелік можливих дій
Батьки у випадку насильства можуть звертатися по допомогу. Зокрема до:
● поліції;
● центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
● управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної  держадміністрацій;
● громадських організацій, які надають допомогу жертвам насильства;
● практичного психолога, соціального педагога тощо; близької людини;
● «гарячих ліній».
На які «гарячі» лінії телефонувати та які послуги вони надають.
Безплатні «гарячі» телефонні лінії:
● національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства — – 0 800 50 03 35 та 11 61 23 (безплатно з міських телефонів; –
0 800 50 02 25 та 11 61 11;
● Уповноважений Президента України з прав дитини 0800 50 17 20; єдиний телефонний номер контакт-центру системи надання
безоплатної правової допомоги: 0 800 21 31 03.
● Особам, які постраждали від насильства, і зателефонували на «гарячі  лінії», нададуть:
● інформаційні консультації — інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації,
перелік документів, які необхідно підготувати для звернення  тощо;
● психологічні консультації — поради та підтримка психолога  анонімно по телефону;

● правову допомогу — консультації та рекомендації юристів  щодо конкретної ситуації, поради про правильне складання необхідних документів тощо.
Які методи збору інформації використати.
Вивчення документації:
- плану роботи закладу;
- календарних планів педагогів;
- наказів керівника;
- протоколів засідань педагогічної ради.
Опитування:
- інтерв’ю з вихователем-методистом, практичним психологом, соціальним педагогом;
- анкетування батьків, педагогічних працівників.
За допомогою опитування дізнаєтеся, чи:

- реагуєте на повідомлення педагогічних працівників про випадки булінгу;
- проводиться робота із навчання щодо визначення випадків булінгу,  запобігання булінгу та можливих способів реагування;
- брали участь педагогічні працівники у розробленні антибулінгової програми (у разі наявностві) та чи знають вони її.
ІІ. Відповідальність
● Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому  випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 грн. до
1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з  відрахуванням до 20 % заробітку.
● Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи – штраф від 850  до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
● Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
ІІІ. Встановлення ролі та обсягу обов’язків працівників закладу

Адміністрація:

1. Невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
2. За потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
3. Повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
4. Повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки  та надання соціальних послуг;
5. Скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви
або повідомлення.
Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.
Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі. Склад комісії формується  з урахуванням основних завдань комісії. Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів. До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в  закладах освіти.
Головою комісії є керівник закладу освіти.
Вихователь-методист:

1. Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього
процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про які він отримав від інших осіб.
2. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
3. Бере участь в плануванні роботи закладу щодо протидії булінгу на поточний навчальний рік. Звітує на засіданні педагогічної ради про виконання плану двічі на рік.

4. Організовує та вивчає освітній процес без дискримінації, пропаганди насильства чи агресії.
5. Аналізує календарне планування профілактичної роботи з формування  правосвідомості і правової поведінки дітей;
6. Аналізує формування у педагогів та батьків навичок ідентифікації  насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей, щоб формувати уміння виокремлювати наявну проблему.
7. Планує та організовує методичні заходи для учасників освітнього процесу щодо профілактики насильства і навичок його виявлення, запобігання і надання допомоги учасникам конфлікту.
8. Бере участь у проведенні розслідування випадків булінгу (цькування); засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).
9. Підтримує зв’язок з батьками здобувачів освіти та за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

Практичний психолог:

1. Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних,наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про які він отримав від інших осіб.
2. Бере участь: у проведенні розслідування випадків булінгу (цькування);засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).
3. Повідомляє батькам здобувачів освіти за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)
4. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
5. Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
6. Бере участь в плануванні роботи закладу щодо протидії булінгу на поточний навчальний рік. Звітує на засіданні педагогічної ради про виконання плану двічі на рік.
7. Забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню).
8. Забезпечує надання консультативної допомоги батькам з питань булінгу.
9. Здійснює психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали бід булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

Педагоги :

1. Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, та інших працівників, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про яку він отримав від інших осіб.
2. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

3.Бере участь у проведенні розслідування випадків булінгу, засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) - за рішенням керівника закладу.
4.Бере участь: у проведенні розслідування випадків булінгу (цькування); засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).

5. Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.
6. Проводить системну роботу з інформування, роз'яснення з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього процесу; організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій.