Магія купальської ночі в садочку: як дошкільнята Квітку щастя шукали

З сивої давнини, на хвилях часу і народної пам’яті, прийшли до нас легенди про могутні обереги, які здатні захистити від лиха і наділити своїх володарів дивовижними можливостями. Одним із них наші предки вважали казкову квітку папороті — квітку щастя, яка розквітає один раз на рік, на Івана Купала. 

Саме під таким гаслом у нашому ЗДО відбулося дивовижне, колоритне та сповнене веселощів обрядове свято «Івана Купала святкували — Квітку папороті шукали».

Святково прикрашений майданчик дитячого садка зустрів вихованців яскравими фотозонами, символічними атрибутами для естафет та атмосферою справжнього українського лісу. Під звуки чарівної пісні «Ой, на Івана та й на Купала» кожна група разом зі своїми вихователями пройшла святковою «змійкою» та вишикувалася в дружнє півколо.

Свято розпочалося зі щирих дитячих віршів-привітань, які закликали долю, щастя та добро у кожну родину. Ведуча розповіла малятам про головні традиції Купала — плетіння віночків, стрибки через багаття та шанування сонця, землі й води.

Першим творчим завданням став дивовижний танок «Сонячний віночок». Діти старших груп утворили символічні «ворітця», через які пробігали малюки, імітуючи плетіння святкового вінка. А завершилося все веселою музичною грою «Чий віночок кращий», де кожна група продемонструвала свою згуртованість та вміння танцювати.

Але шлях до Квітки щастя виявився непростим! На заваді дітям хотіли стати казкові лісові та водяні мешканці.

• Бабуся Ягуся прилетіла на свято з цілим мішком картонних «дров», аби розпалити вогнище не вчасно і зіпсувати свято. Проте наші сміливі хлопці не злякалися! У запеклій естафеті «Переносимо дрова» вони миттю навели лад, склали багаття та прикрасили його паперовими язичками полум'я. Після цього дівчатка та хлопчики парами, тримаючись за руки, весело перестрибнули безпечне імпровізоване багаття, очищаючи, за звичаєм, садочок від усього лихого.

• Наступним гостем став ображений Водяний, який розстелив блакитну тканину-воду та розкидав обручі-«човники». Діти із задоволенням пограли з ним у гру «Човники», а потім навчили лісового гостя користуватися сучасними водяними пістолетами, влучно поцілюючи у повітряні кульки. Наприкінці водяних розваг діти позмагалися в естафеті з водою, переносячи цілющу вологу лопатками на швидкість.

Пройшовши вогонь і воду, діти опинилися біля самого лісу. Тут на них чекала лісова Кікімора, яка навідріз відмовлялася пускати малят без «квитків» до своєї «Зеленої аптеки». На захист дітвори стали Баба Яга та Водяний, які вже встигли заприятелювати з дошкільнятами.

Діти довели Кікіморі, що вони не лише кмітливі, а й чудово знаються на природі. Вони без жодної помилки відгадали всі загадки про лікарські рослини:

• Звіробій, кульбабу, полин, ромашку, подорожник, мак, кропиву, волошку та калину.

На знак поваги до української природи вихованці виконали зворушливу пісню-танок «Ой, є в лузі калина», яка остаточно розтопила серце Кікімори.

Фіналом свята стало прикрашання традиційного деревця — Купайлиці — яскравими стрічками. Водячи кругом нього хоровод, діти зазирнули під віти верби і знайшли таємничий пакунок.

Там ховалася чарівна Квітка папороті, а під нею — найголовніший скарб для кожного маленького українця — Прапор України!

Свято завершилося потужною патріотичною руханкою. Діти та дорослі отримали неймовірний заряд позитиву, доторкнулися до витоків української культури та ще раз довели, що наше підростаюче покоління — це золоте багатство нашої України.

Пам'ятаймо свої традиції, шануймо звичаї та вірмо у щасливе майбутнє під мирним українським небом! Зі святом Івана Купала!